Відбулося глибоке опрацювання травм мого роду абсолютно непомітно для мене, у співпраці з Духом Святим, який діяв дбайливо, м'яко, ненав'язливо. Замість жаху, хаосу і страху смерті я отримала істину: БЕЗКІНЧИННІСТЬ. Нескінченна я, мої можливості, здібності, нескінченна любов Бога, нескінченне Його бажання бути зі мною, нескінченні Його благословення. Почуття: наповнення любов'ю, миром, силою, надією, бажанням жити і радіти!

Після сесій АРТСОЗО процес звільнення продовжився такими змінами в моєму житті:

1. Дала собі право звертатися з проханнями до своїх дорослих дітей, до знайомих і незнайомих людей про допомогу (я захворіла і раніше б перемагаючи біль намагалася все сама, сама.... через страх втратити прихильність, бути нав'язливою, тягарем тощо.) Зараз просто без сорому озвучую своє прохання і отримую допомогу без докорів сумління.

2. Минуле стояло позаду якоюсь темною імлою, тягарем, я була обплутана ним і тягнула його марно вперед, знесилившись кидала, змирялася, отримувала нові удари від цього минулого, боролася з ними локально..... А тепер прийшло усвідомлення, що позаду нічого немає, мене туди ніхто і ніщо не тягне. Прийшло справжнє відчуття свободи, що я пишу або малюю своє життя сама, так як я хочу!!!

3. я здобула право на життя, безсмертя і це дало новий виток стосунків зі своїм тілом, нова, глибока грань єдності, воно мій друг, а не гальмо, не суперник, спостерігач, супутник, яким незадоволена, якого соромлюся. З'явилося тепло до тіла, співчуття, співчуття і справжнє каяття перед ним.

Наталія Новосьолова

Двічі щонайменше прочитала книжку Бікслера про свободу від наслідків комунізму. Навчалася на інтернатурі з комунізму. Відмолювалася, відрікалася, каялася, прощала, робила все, що могла. Але все одно в мене до комунізму була така ненависть, що я розуміла, що повної свободи немає.

На Артсозо вилізла брехня, що я маю померти за Батьківщину. Я і цю міфічну Батьківщину, до речі, теж ненавиділа лютою ненавистю. По життю це було, що ти ніколи нічим не будеш задоволений. Скільки б ти не орав, скільки б для тебе не робили - завжди недостатньо. Почуття провини, що не доробив. Тільки померти буде достатньо - але ж це в підсвідомості, і ти не можеш зрозуміти, чому ніколи немає задоволення.

Іісус сказав, що мені не треба вмирати за Батьківщину, Він уже помер за мене. І дав мені Своє життя!

Приголомшливий стан - я всім задоволена! Мені всього достатньо!

Ірина Сосновщенко